Шляхи формування мовленнєвої компетентності учнів

Презентація досвіду

Шляхи формування мовленнєвої компетентності учнів

Основною метою вивчення мови в школі, як зазначає чинна програма, є формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості із сформованими світоглядними і загальнолюдськими ціннісними орієнтирами, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови. Враховуючи ці вимоги, я працюю над формуванням мовної особистості учня, що характеризується свідомим ставленням до опанування мови, розвиненим мовленням і здатна реалізувати закладені в ній мовно-літературною освітою ключові компетентності:
соціальну компетентність (активна участь у суспільному житті, здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість, індивідуальність, ефективно вирішувати проблеми),
мотиваційну (розвиток творчих здібностей, здатності до навчання, критичності та самостійності мислення),
функціональну компетентність: естетичну, культурологічну, мовну, комунікативну (вміє оперувати набутими знаннями, навичками, використовує їх у практичному житті).
Актуальність досвіду. Одним із важливих завдань мовної освіти, як це зазначено в «Концепції вивчення української мови в 5-11-х класах загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання», є «сформувати вміння й навички вільного вираження думок і почуттів в усіх видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, читанні, говорінні, письмі і в різних сферах спілкування: особистісній, публічній, освітній, тобто виробити комунікативну компетенцію особистості; оволодіти культурою мовлення». Таким чином, з Концепції випливає, що сутність комунікативного спрямування виявляється в навчанні учнів розв’язувати комунікативні завдання з метою оволодіння високим рівнем спілкування українською мовою. Комунікативно-діяльнісний підхід «передбачає вдосконалення комунікативних умінь і навичок і спирається на принцип наступності та перспективності в навчанні рідної мови, що забезпечить безперервне формування мовної, мовленнєвої і комунікативної компетентності учнів». Зважаючи на актуальність проблеми, мною було узагальнено досвід роботи на тему: «Шляхи формування мовленнєвої компетентності учнів». Об’єкт узагальнення: процес формування комунікативної особистості на уроках української мови і літератури. Предмет узагальнення: методика формування комунікативної компетенції учнів в процесі вивчення української мови і літератури . Провідна ідея. Формування компетентностей учнів залежить передусім від рівня сформованості мовної, мовленнєвої та комунікативної компетенцій у самого вчителя-словесника. При узагальненні досвіду здійснено:
- аналіз різноманітної наукової літератури з проблеми ;
- аналіз наукових підходів до проблеми формування комунікативної компетенції учнів на уроках української мови і літератури ; - аналіз шкільних програм і підручників з погляду узагальненої проблеми ;
- характеристика принципів, форм і методів розвитку комунікативних умінь та навичок на уроках української мови і літератури;
- теоретичне обґрунтування ефективних методів та прийомів розвитку комунікативної компетенції учнів .
Теоретичне обґрунтування. У «Концепції вивчення української мови в 5-11-х класах загально-освітніх навчальних закладів з українською мовою навчання», «Державному стандарті базової і повної середньої освіти», у чинних шкільних програмах з мови для загальноосвітніх шкіл, у переважній більшості методичних посібників використовуються терміни «мовна компетенція», «мовленнєва компетенція», «комунікативна компетенція». Українські лінгводидакти послуговуються саме цими номінаціями, вкладаючи в поняття «компетенція» ті ж ознаки, які має й термін 2 «компетентність». Ми розмежовуємо поняття «компетенція» і «компетентність», наголошуючи, що перше являє собою набір певних знань, умінь, навичок, оцінних ставлень особистості та її досвіду, а поняття «компетентність» є ширшим і означає володіння (рівень володіння — високий, середній, низький) компетенцією чи компетенціями. Спираючись на тлумачення М.Пентилюк, що «мовну компетентність становлять знання особистості про саму мову, її граматичну структуру, словниковий склад, історію та закони її розвитку; роль мови в ментальності українського народу, в суспільному житті, розвитку інтелекту; уміння давати оцінку кожному з рівнів мовної системи, розрізняти мовні категорії, здатність усвідомлювати мову як своєрідну знакову систему, що забезпечує мислення людини, формування її думок і почуттів», доходимо висновку: мовна компетентність складається з фонетичної, лексичної, семантичної, орфоепічної, орфографічної, фонологічної, граматичної, стилістичної компетенцій. Формування мовної компетентності — одне з важливих завдань найуспішнішого проекту Європейського мовного портфеля (European Language Portfolio), спрямованого на вивчення мов і запровадження мовної політики країн-членів ЄС. Сукупність мовних знань особистості забезпечує вироблення мовленнєвих умінь і навичок, необхідних їй протягом усього життя. Результатом мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо) є формування мовленнєвої компетентності особистості. У «Концепції навчання державної мови в школах України» зазначено, що «метою навчання рідної мови є формування особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно виправдано користуватись мовними засобами при сприйнятті (слуханні і читанні), створенні (говорінні і письмі) висловлювань у різних сферах мовлення, тобто забезпеченні її всебічної мовленнєвої компетенції». Сучасна вітчизняна лінгводидактика прагне вдосконалити теорію та практику викладання української мови, знайти і розробити шляхи ефективного формування комунікативної компетентності учнів на уроках мови. Проблемі розвитку усного й писемного мовлення учнів на уроках української мови, визначення змісту і структури уроків розвитку зв’язного мовлення присвячували свої наукові розвідки М.Баранов, О.Біляєв, Н.Голуб, Т.Донченко, С.Караман, Т.Ладиженська, В.Мельничайко, М.Пентилюк, М.Стельмахович, Г.Шелехова та ін.
краєзнавчого матеріалу для уроку (за умови різних способів педагогічної підтримки – залежно від індивідуальних особливостей школярів). Так, учні можуть робити (за власним вибором) невеликі повідомлення про місцеві архітектурні пам'ятки, відомих людей свого населеного пункту, письменників; добирати ілюстрації, виготовляти малюнки. Ще один шлях – вільний вибір вправ, запропонованих вчителем, учнями (Додаток №1), врахування учителем змісту і обсягу пізнавальних інтересів учнів. Важливими для формування комунікативної компетентності учнів можна назвати види вправ, спрямовані на розвиток продуктивної та рецептивної мовленнєвої діяльності та комунікативної компетентності. У роботі з розвитку вмінь сприймати письмовий текст ефективним є різнотипне читання (вголос/мовчки, повне/вибіркове, спрямоване/опосередковане). Під час аудіювання варто застосовувати аналіз тексту, його інтерпретацію, метод символічного бачення смислу тексту, метод аналізу “шуму” в тексті  тощо. У процесі розвитку в учнів умінь говоріння позитивні результати в навчання вносять складання діалогів і монологів, дискусія, обговорення, диспути; захист реферату, підготовка доповіді, презентації; рольові та ділові ігри, інтерв’ювання, виступ перед аудиторією (ведучий, опонент, доповідач тощо). Для формування вмінь писемного мовлення  застосовую метод творчих робіт (перекази, твори, проекти тощо); редагування тексту, рецензування висловлювань, створення текстів для сайту школи, шкільної газети та електронної пошти, метод асоціацій, мозковий штурм та ін. Успішному формуванню літературних компетентностей можуть сприяти уроки літератури рідного краю, що мають завдання поглибити знання учнів про життя та творчість письменників-земляків, викликати інтерес до їхньої творчої спадщини, до історичного минулого та сьогодення; формувати високі естетичні та художні смаки, уміння кваліфікованого читача, який розуміє літературу як мистецтво слова, уміння вибирати й оцінювати справжні мистецькі твори високої художньої вартості; розвивати здатність робити самостійні висновки, узагальнювати та систематизувати знання, викликати бажання оберігати й примножувати традиції свого краю. При плануванні уроків літератури рідного краю занотовуємо в конспекті аналітичні вміння та навички, що відповідають меті конкретного уроку й будуть системно, за принципом послідовного ускладнення пов’язані з попереднім наступними уроками, розвиток яких продовжиться через певний час, рік чи два, приведе до запланованих компетентнісних змін. Наприклад, ми плануємо розвинути в учнів у перспективі образне мислення. У  частину конспектів уроків необхідно систематично вносити пункт про розвиток навичок образної конкретизації, а пізніше й образного узагальнення, і не лише вносити модну фразу в конспект, а й добирати та реалізовувати спрямований на це комплекс вправ, завдань, які б технологічно гарантували результат. Анотаційні статті програми націлюють на певний кут розгляду кожного художнього твору, фіксують особливості конкретного тексту. Неструктурованими залишаються загальні компетентнісні рекомендації щодо літературного розвитку, тому подібна наскрізна думка в програмі не проглядається. Відповідно, така конструкторська робота покладена на плечі вчителя. Головним і необхідним аспектом під час вивчення літератури рідного краю є форми, методи і прийоми навчання, які застосовую  на уроках. Удосконалення їх є важливою передумовою для формування літературних компетентностей, вироблення художніх смаків учнів.
Свої напрацювання я пропоную



ВИСНОВКИ Освітні процеси в Україні ІІІ тисячоліття спрямовані на розвиток креативної мовної особистості, здатної доцільно та ефективно спілкуватися і досягати поставлених комунікативних цілей. Саме тому курс української мови і літератури в с

комунікативне спрямування, адже повинен «сформувати вміння і навички вільного вираження думок і почуттів в усіх видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, читанні, говорінні, письмі і в різних сферах спілкування: особистісній, публічній, освітній, тобто виробити комунікативну компетенцію особистості”. Усі компоненти комунікативної компетенції взаємопов’язані між собою, проте між мовною і мовленнєвою найтісніші взаємовідношення. Існує зв’язок між формуванням мовної і мовленнєвої компетенцій, який зумовлений тим, що мовленнєві вміння й навички ґрунтуються на знаннях мовної системи, володінні нормами літературної мови. Мовленнєві вміння, навички, досвід мовленнєвої діяльності формуються поступово, відповідно до вироблених мовних умінь, навичок як засобу пізнання навколишнього світу, засвоєння норм спілкування, самоствердження школяра як мовної особистості. Інформаційно-комунікаційні технології відкривають для вивчення рідної мови нові можливості, а саме якісне унаочнення через використання звуку та анімації, інтенсифікація та індивідуалізація навчального процесу, доступ до літературних джерел та словників різних типів, запис та прослуховування власного мовлення.

На своєму сайті я пропоную учням матеріали 

Урок з української літератури «М. Стельмах «Гуси-лебеді летять» 7 клас

Мета: охарактеризувати головного героя повісті, акцентувати увагу на ролі оточення щодо формування особистості Михайлика; розвивати пам'ять, увагу, фантазію навички виразного читання й переказу, вміння грамотно висловлювати свої думки, наводити переконливі докази, обґрунтування; формувати кругозір, світогляд школярів; впливати на формування кращих моральних якостей учнів, виховувати любов до батьків, пошану до старших, любов до природи і світу.

Обладнання: мультимедійний проектор, предмети для аукціону, картки для роботи в групах, портрет М. Стельмаха, ілюстрації до твору, виконані учнями

Методи, прийоми і форми роботи: метод досліджень, метод проектів, інтерактивна гра «Згоден - не згоден», аукціон, мікрофон, рольова гра, відео екскурс; групова, індивідуальна, колективна форми роботи.

В оформленні конспекту використано дитячі ілюстрації до твору.

ХІД УРОКУ

I. Оголошення теми уроку. Мотивація. Створення відповідної емоційної
атмосфери

Вступне слово вчителя.

«Дитинство - це земля, з якої виростають дерева людських талантів і характерів. Якими високими і широкими ці дерева не були б, там, у дитинстві, сховане коріння, що живить і тримає їх. Михайло Стельмах у своєму творі відслонює перед нами підземні джерела, різні шари свого дитинства»,-так починає свій відгук про повість Дмитро Павличко.

Дитинство і справді - найпрекрасніша пора життя, безтурботна, красива, казкова. Діти бувають різними: мрійливими, бешкетними, допитливими, винахідливими - такими, з якими ми часто знайомились на уроках літератури. Отже, гість нашого уроку - мрійливий хлопчик з далекого подільського села Михайлик, герой повісті «Гуси-лебеді летять».

II. Активізація пізнавально-творчої діяльності учнів

Методичні рекомендації

Учитель має на меті, по-перше, актуалізувати знання учнів про літературних героїв творів, що вивчалися раніше, по-друге, встановити типологічний зв'язок (О. Довженко «Зачарована Десна», В. Винниченко «Федько-халамидник», В. Нестайко «Тореадори з Васюківки»).

Учитель. А зараз спробуйте відгадати нашого героя з-поміж інших літературних героїв, вже вам знайомих; для цього вам слід або погоджуватись зі мною, або заперечувати мою думку.

Вікторина «Згоден - не згоден»

1.     Михайлик - то чистий розбишака - халамидник. Не було того дня, щоб хто-небудь не жалівся на нього: там шибку з рогатки вибив, там синяка підбив своєму закадичному другові, там перекинув діжку... Наче біс сидів якийсь в хлопцеві. (Мова йде про Федька - героя оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник»)

2.     Михайлик більш за все чомусь любив моркву. Поки ніхто не дививсь, вони з піратом кинулись до моркви. «Вириваю одну,- згадує Михайлик,- мала. Я за другу - ще тонша. Третю - тонка. А моркви захотілось - аж тремчу. Перебрав цілий ряд, а щоб ніхто не здогадавсь, посадив назад-хай доростає». (Звичайно, це також не Михайлик, а Сашко - герой автобіографічної кіноповісті «Зачарована Десна»)

3.     Якось Михайлик зі своїм закадичним другом вирішили втілити благородну ідею - провести під свинарником льохи Манюні метро... Хлопці уже майже підкопалися до половини свинарника, і раптом... -«клята льоха» провалилася! (Звісно, мова йде про веселих «тореадорів з Васюківки»)

4.     Є в Михайлика, коли послухати одних, слабкість, а коли повірити іншим

·         дурість..., що завдає йому «найбільшого клопоту та лиха». Навчився він швидко самотужки читати. (Мова йде, безперечно, про Михайлика

·         героя повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять»)

Учитель. Сьогодні герой нашого уроку, наш гість-добра, допитлива селянська дитина. Можливо, тобі, сучасний юний читачу, що полюбляє пригоди робото подібних персонажів бойовиків, Михайлик видасться таким собі інопланетянином, екзотичною людиною з іншої епохи. Але не поспішайте, друзі, дивитися зверхньо на хлопчика з подільського села: у Михайлика є чого повчитися.

Орієнтована відповідь: ніколи у Михайлика не було такої іграшки. Він грався вітряком, який йому змайстрував дідусь. А ще слід згадати зимові розваги Михайлика і його друзів

2. Рольова гра

Методичні рекомендації

У ході рольової гри учні пригадають зимові розваги сільських дітей 20-х рр. Форма гри - телеміст, завдяки якому ми «потрапляємо» безпосередньо на місце подій.

Ведуча. Ми маємо прямий репортаж з місця подій. На черзі телеміст.

Журналіст. Я перебуваю на при церковному пагорбі в Дяківцях і маю унікальну можливість взяти участь у зимових розвагах місцевих дітей. Навколо панує неповторна атмосфера. На чому тут тільки не катаються: одні на санчатах, другі - на грамаках, треті - на шматкові жерсті. Хтось умудрився замість ковзанів осідлати притерті худоб'ячі кістки...

Ведуча. Олено, чи є серед дітей наш герой Михайлик?

Журналіст. Так! Він саме спускається з гірки на ночовках. Та, здається, зараз йому буде непереливки, бо виїхав Михайлик прямо перед своєю матір'ю, поблідлою від страху і гніву.

Ведуча. Ми стали свідками забав тогочасних дітей. Цікаво, у які ігри грають їх однолітки-сучасники?

3. Мікрофон

·         Чи є у вас улюблена іграшка?

·         В які ігри ви полюбляєте грати?

·         Чи матиму я рацію, якщо пожалію хлопця, скажу, що Михайлик - бідна нещасна дитина, якій не поталанило тримати в руках справжньої іграшки?

4. Виступ аналітиків

Методичні рекомендації

Учитель використає народознавчий матеріал. Мета - познайомити учнів із видами народної іграшки.

III. Пізнавально-творча діяльність учнів

Методичні рекомендації

Протягом уроку буде працювати група аналітиків, яка заповнює таблицю «Світ душі Михайлика», розкриваючи на прикладі життя головного героя, такі поняття, як «краса душі», «краса слова», «краса світу»

Слово вчителя.

- У темі уроку зазначено, що Михайлик - чутливий до краси хлопчик. Встановіть асоціацію зі словом «краса».

Пропонуючи розглянути, як у хлопчика відбувається зародження прекрасного на таких рівнях: краса душі, краса слова, краса світу.

1. Аукціон

Методичні рекомендації

Для характеристики головного героя учитель пропонує використати інтерактивну гру «Аукціон». На продаж виставляються предмети, які пов'язані або не пов'язані з життям героя (грудочка цукру, цукерка в яскравій обгортці, бублик, повість Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра», пара чобіток, подушка, м'яка іграшка, квітка). Цей прийом активізує мислення учнів, спонукає до порівняння, узагальнене на основі прочитаного.

На столі лежать предмети, які можуть стосуватися героя або ні. Ви станете господарем лота, якщо зможете якнайповніше розкрити ту чи іншу сторінку життя Михайлика, пов'язану з лотом.

Лот № 1

Про що може розказати ця грудочка цукру? У яких матеріальних умовах жив хлопчик? Чи побивається наш герой над своїм злиденним життям? Як він сприймає його?

Орієнтовна відповідь: дитинство Михайлика припало на нелегкі часи. Грудочка цукру була за розкіш: «Далі мені маминою хусткою на два гудзи перев'язали шию, запакували на піч, де парилось просо, і почали обпоювати малиновим чаєм, який був би зовсім добрим, аби коло нього хоч лежала грудочка цукру». Та ніколи від хлопчика ми не чуємо скарг або нарікань на своє життя.

Лот № 2

Перед нами бублик та цукерка.

Орієнтовна відповідь: як і кожну дитину, Михайлика люблячі батьки балують. Так, повертаючись з ярмарку, татко приніс синові гостинця - бублика: «...батько кидає мені справжнісінького бублика... навіть із маком». Але таку цукерку хлопчик міг бачити хіба що уві сні.

Про яку Михайликову «дурість чи слабкість» може розказати лот № 3 -
книга Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра».

Відповідь ілюструйте цитатами з тексту.

(Тут має прозвучати якнайповніша розповідь про Михайликове захоплення - любов до читання. Передбачається, що учні згадають, яку літературу читав герой: «Читав я «Кобзаря» і «Ниву», казки і якісь без початку і кінця романи, «Задніпровську відьму, або Чорний ворон і закривавлена рука» і «Три дами й чирвовий валет»...»

Учитель запропонує питання для роздумів:

Про що свідчать назви прочитаних книжок? Пригадай, з якими творами ти ознайомився у цьому віці.

Хто допомагав у той час орієнтуватися в книжковому світі?

Чи мав Михайлик таку можливість?

Крім того, діти розкажуть, на які хитрощі ішов Михайлик, щоб роздобути книги для читання, зокрема таку омріяну, як повість «Пригоди Тома Сойєра».)

- Продовжимо наш аукціон. Перед нами лот № 4 - пара чобіт. На що натякають ці чобітки. Чи стала відсутність чобіт у хлопчика підставою для ухилення від навчання? Як навчався хлопчик? Які знання показав, коли його екзаменувала Настя Василівна?

Орієнтована відповідь: хлопчик дуже хотів вчитися. До школи Михайлика відвів тато - «...обстриженого, накупаного і зодягненого в нову сорочку і штанці...». Хлопчик здивував Настю Василівну тим, що вмів читати і рахувати до тисячі. Михайлика зарахували до другої групи. А далі герой згадує:

«Вчився я добре, вчився б... ще краще, аби мав у що взутися». Обов'язково вчитель поведе бесіду у такому руслі, щоб діти дійшли висновку: відсутність чобіт не стала на заваді навчанню, бо у героя була велика жага до знань.

А ще серед інших предметів лот № 5 - мила подушка. Хто дуже любить м'якеньку подушку? Чи може вона знаходитись серед Михайликових речей.

Орієнтована відповідь: неважко здогадатися, що подушку полюбляють ледачі. Наш герой таким себе не вважає і має рацію: «Я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вреднючу коняку, рубаю дрова, залюбки гостю сапи. Люблю з мамою щось садити..., без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащим».

Лот № 6-квітка.

Господарем цього лота стане той учень, який розкаже про любов героя до природи: «...я люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка, ...люблю, коло гриби, обнявши, мов брати, збирають на свої шапки росу...»

Немало важать для зростання людини ті ігри, в які вона гралась в дитинстві.

Лот № 7 - м'яка іграшка.

Чим забавлявся наш герой?

Через мультимедійний проектор демонструється матеріал на тему «Дитяча народна іграшка».

5. Виступ аналітиків

Передбачається, що аналітики на даний момент уроку заповнять дві графи таблиці.

Краса душі Оптиміст, життєлюб, чуйний, добрий, прагне знань, працьовитий...Краса світу Любов до природи, бережливе ставлення до навколишнього світу...

6. Слово вчителя

- Михайлик дуже чутливий до слова, як і кожна дитина в його віці, він схильний до наслідування дорослих, говорить, «як старий». Але хіба він може не дивувати нас багатим народним словом, яке перейняв від дідуся, мами, тата?

Краса слова, притаманна герою, найкраще розкриється підчас презентації проекту «Стельмахівське слово». Над проектом учні працюють задовго до уроку. Створюється група зацікавлених, які захопилися багатством словника повісті і вирішили провести дослідження.

7. Презентація групового проекту «Стельмахівське слово»

Орієнтовно:

Крок 1. Що нас цікавить...

- Які народні прислів'я, приказки, фразеологізми вживає у своєму
мовленні герой повісті;

- Чи вживають у своєму мовленні сучасні діти народні прислів'я,
приказки, фразеологізми;

- Джерела поповнення словника.

Крок 2. Що ми робили; об'єдналися в групи...

Крок 3. Презентація проекту.

Презентуючи роботу, учні розкриють однокласникам етапи дослідження і його результати.

Орієнтовно учасники проекту зроблять висновок, що головний герой повісті - надзвичайно чутливий до слова, його мовлення, наче перлами, пересипане поетичним народним словом; повсякденний словник сучасного школяра бідний та скупий на живе народне слово.

Результати дослідження можна оформити у вигляді стіннівки чи створити веб-сайт, на який запросити до спілкування тих, кому не байдуже народне слово. Після проголошення результатів дослідження слід організувати групу бажаючих, що зобов'язуються збагатити свій повсякденний словник народними художніми засобами. Дослідники продовжать працювати над проектом у нових умовах.

8. Слово вчителя

- і все-таки, дивовижно допитливим,залюбленим у землю, милосердним, совісним хлопчикові допомагають стати багато людей. Михайликів кругозір формують люди, що його оточують. - Хто ж допомагає нашому герою стати прекрасною людиною?

9. Робота в групах

Кожна група презентує своє домашнє завдання.

Орієнтовно: саме мати прищепила Михайликові любов до землі, до природи: «Ось бачиш, сьогодні літечко торкнулося руками до ягід, і вони почали паленіти...»

IV. Рефлексія

- То яким перед вами постав головний герой?

Свої враження запишіть у формі сенкану.

Чого ви особисто можете повчитися в Михайлика?

Домашнє завдання випереджального характеру

Учні працювали в малих групах на попередньому уроці: давали характеристику певному герою твору (дідові Дем'яну, бабусі, матері, татові, подружці Любі, дядькові Миколі). їхнім домашнім завданням було виявити вплив досліджуваного героя на формування особистості Михайлика.

Презентація індивідуальних проектів

- Не виключено, що серед нас сидять майбутні письменники. Оголошується захист індивідуальних проектів «Я - герой автобіографічної історії». Проект має на меті розкрити вплив родини, оточуючих на формування особистої дитини

Українська мова 6 клас

Українська мова 6 клас

 

Тема: Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Ознайомлення із фразеологічним словником.

Мета: пояснити предмет вивчення фразеології, дати основні відомості про фразеологізми, формувати вміння визначати їх у тексті, розкривати їхнє лексичне значення; пояснити роль фразеологізмів у мовленні, ознайомити з будовою фразеологічного словника, формувати вміння користуватися фразеологічним словником; розвивати логічне й образне мислення школярів; сприяти  збагаченню та уточненню їхнього словника; виховувати пошану до скарбниці усної народної творчості.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: фразеологічний словник, презентація.

Перебіг уроку

І.Організаційний момент.

ІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

Робота з підручником.

Усне виконання вправи 110.

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчання.

ІV. Ознайомлення з  новим матеріалом, його осмислення.

 Робота з підручником.

Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу на с.61.

Бесіда.

·        Що є прeдметом вивчення фразеології?

·        Як ви розумієте вислів стійке сполучення слів?

·        Для чого укладено фразеологічні словники? Фразеологічні довідники?

V. Виконання вправ на застосування засвоєних знань, формування умінь і навичок.

Робота біля дошки.

Записати прислів’я. Пояснити  значення виділених  сполучень слів. Чи є ці сполучення стійкими, тобто відтворюваними в мовленні? На підтвердження своєї думки скласти з ними речення (усно).

1.Не вмієш пекти хліба – будеш пекти раків.  2. Не хочу, щоб на мене усіх собак вішали.  3. Таке меле, що вуха в’януть. 4. Він ляси точить і людей морочить. 5. Лестощами душу вийме.  6. Недуга хоч кого до печінок дійме. 7. Брехня завжди боком вилазить. 8. П’ятами накивав – аж залопотіло. 9. Не сиди склавши руки, то не знатимеш скуки.

Для довідок. Пекти раків - червоніти від сорому. Вішати усіх собак на когось – зводити наклеп. Вуха в’януть – про відчуття прикрості від почутого. Вийняти душу -  спричинити сильне хвилювання, зворушити, розчулити.  До печінок дійняти – вразити, засмутити. Боком вилізти – завдати неприємностей, призвести до покарання. П’ятами накивати – утекти.

Робота з підручником.

Усне виконання вправи 111.

Письмове виконання вправ 112, 113.

  Пояснити лексичне значення записаних на дошці (спроектованих на екран) фразеологізмів, у разі потреби звернувшись до фразеологічного словника. Два-три фразеологізми ввести до самостійно складених речень (усно).

Точити теревені; бити байдики; мокрим рядном накрити; у сірка очей позичати; побити горшки; гнути кирпу; задніх пасти; передати куті меду; залити сала за шкуру.

Для довідок. Точити теревені - базікати, безпредметно говорити; бити байдики – ледарювати, нічого не робити; мокрим рядном накрити - накинутися на когось із докором; у сірка очей позичати - про людину, яка соромиться ганебного вчинку; побити горшки - посваритися; гнути кирпу - задаватися; задніх пасти - бути останнім, відставати в чомусь; передати куті меду - перебрати в чомусь зайвого; залити сала за шкуру -  завдати комусь лиха.

Прочитати (прослухати). Вказати фразеологізми, пояснити їхнє значення, у разі  потреби скориставшись словником фразеологізмів.

1. А козак не в тім’я битий: щось та прирозуміє. (М.Пригара.) 2.Поникла весела голова моя, обняв душу сум, на серце як кам’яна гора налягла. (Панас Мирний.) 3. Хто гірший боягуз, той балакав про

екзамен, що висів на носі. (А.Свидницький.) 4. Я не знаю, хто ллє ці помиї на мене. (В.Большак.)

Для довідок. Не в тім’я битий - розумний, тямущий, кмітливий. Поникнути головою – засумувати; обійняв душу сум – те саме.  Висіти на носі – бути близьким щодо часу здійснення.  Лити помиї - несправедливо когось ганьбити, звинувачувати в чомусь осудливому.

Диктант із коментуванням. Фразеологізми підкреслити, пояснити їхнє значення.

1.  Люди  добрі! Чуєте чи ні? Ви не носіть за пазухою камінь. (Г.Рибцуник). 2. Безбатченки й трутні засміються на кутні. (В.Бровченко). 3. Я дійсно вже на ноги на цій землі родючій твердо став. (М.Палієнко). 4. Так це нас козаки, мабуть, убрали в шори? (П.Куліш). 5. Кіт Мурлика до дороги добре взяв за пояс ноги. (І.Франко.) 6. Мій Києве рідний! Я першості пальму тобі віддаю! (Л.Дмитерко.)

Для довідок. Носити камінь за пазухою -  приховувати недобрі наміри. Сміятися на кутні –  плакати, горювати, спіткати лихо. Стати на ноги -  розбагатіти, поправити своє матеріальне становище. Убрати в шори - підкорити своїй волі, приборкати. Узяти ноги за пояс ( узяти ноги в руки, на плечі) – втекти. Віддати пальму першості – визнати найкращим.

 Записати текст у вигляді діалога.  Витлумачити значення виділених фразеологізмів та підкресленого слова.

1.На сьоме небо як мені дійти І скільки сходинок потрібно подолати?  На сьоме небо серце доведе. (В.Степаненко).

2. Питання не в брову, а в лоб. Чому це в моді слово “шоп” до речі й не до речі? Бо в кожнім шопі блудний син на суржику лепече. (В.Скомаровський.)

Для довідок. На сьомому небі (бути) – відчувати безмежне щастя, якнайглибше задоволення. На думку древнегрецького філософа Аристотеля, небо утворено з семи непорушних сфер, на котрих укладено зірки та планети. На сьомому небі мешкають ангели. Не в брову,  а в лоб – про щось влучне, слушне. Блудний син – тут: той, хто відмовився від рідного, свого.

Суржик – суміш зерна пшениці і жита, жита й ячменю і т.ін. ; борошно з такої суміші. Перен. Елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без додержання норм літературної мови.

Ознайомлення з  новим матеріалом, його осмислення*Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 63).

V. Виконання вправ на застосування засвоєних знань, формування умінь і навичок.

 Пояснивши лексичне значення поданих фразеологізмів,  дібрати до кожного фразеологізм-синонім. Один з них увести до самостійно складеного речення, речення записати. З’ясувати синтаксичну роль фразеологізму в складеному реченні.

     1.Валяти (клеїти, строїти) дурня (ганяти вітер по вулицях; давати горобцям дулі; ханьки м’яти) 2. Носитися як курка з яйцем ( як дурень зі ступою; як циган (чорт, старець)  з писаною торбою; носитися як з писанкою; як чорт з грішною душею). 3. Не всі дома (нема царя в голові; блекоти (дурману) об’ївся; нема клепки).

Для довідок. 1. Робити дурниці, безглузді вчинки. 2. Приділяти надмірну увагу чомусь незначному. 3. Про того, хто безглуздо себе поводить.

 Пояснивши значення кожного з фразеологізмів, дібрати фразеологізми-антоніми. Скласти й записати речення з однією з утворених антонімічних пар. З’ясувати синтаксичну роль фразеологізмів у складеному реченні.

1. За тридев’ять земель  (під самим носом). 2. Хоч у вухо бгай (хоч кілок на голові теши; хоч черепком вухо ріж); 3. Вивести кінці (сховати кінці у воду). 4. Пороху не вигадає (не винайде) (не в тім’я битий). 5. Не видавиш слова (проворний на язик; язик без кісток) 6. Не викурити й ладаном (не заманити й калачем).

Для довідок. 1. Дуже далеко. 2. Про того, хто лагідний, покірний, податли вий. 3. З’ясувати щось. 4. Про того, хто позбавлений кмітливості, розумово обмежений. 5.  Про того, хто мовчазний, небалакучий. 6. Не можна позбутися, вигнати.

Робота з підручником.

Письмове виконання вправ 115 - 117.

Чи є подані фразеологізми  взаємозамінними (тобто синонімічними)? Пояснити відмінність у їх значенні, за потреби скориставшись словником.

      Пахне смаленим – пахне смаженим; задушити комара – заморити черв’ячка;  до сивої коси – до смертної коси; очима прясти – очима пасти; очі муляти – колоти очі; манна небесна – ману пускати.

 З кожної пари  словосполучень випишіть фразеологізм, що є нормативним. Розкрийте його значення, за потреби скориставшись фразеологічним  словником.

      Кидатись у вічі - впадати в око; пускати пил у вічі – замилювати очі;  затаїти подих – затамувати подих.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання.  П.10, вправа 118.

Цікаво

Пояснити значення фразеологізмів, які містять діалектні слова. Витлумачити значення діалектних слів.

     Голими руками ватри брати -  перемагати великими зусиллями, ідучи на ризик. Ватра – багаття.

     Не роби з тата вар’ята. Синонім – клеїти дурня. Вар’ят -  божевільний, дуркуватий.  Вар’ювати – казитися, біситися, божеволіти.

Реченння (тести) українська мова 4 клас

контрольна робота

контрольна робота українська мова 10 клас

                        Контрольна роботаУкраїнська мова 10 клас       05.20      .с.252

1.Укажіть рядок,у реченні якого є антонім до слова наділений

А)І плаче літечко,прекрасне у журбі,і так зима всміхається злорадно.

Б)Сонячне світло-найбільш потужне і найменш опановане людиною джерело енергії.

В)Людина,позбавлена почуття тотожності,- зовсім не людина.

2.Укажіть рядок,у речення якого є синонім до слова віхола.

А)Цвіте калина край долини,рясніє зав’яззю калина.

Б)Чацка квилить над морем і припада до хвилі.

В)Та сніговиця по-розбійницьки свиснула біля вуха і помчала наздоганяти дівчину.

3.Укажіть рядок словосполучень,у якому слова вжиті в переносному значенні.

А)Стіна дощу,лісове джерело.

Б)пташине крило,залізничний вузол.

В)лагідний голос,черства душа.

Г)море вражень,операційне поле.

4.Укажіть рядок,в реченні якого вжито фразеологізм.

А)Тоді,Андрюшко,мабуть,і тобі треба брати ноги на плечі.

Б)Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов.

В)Я ж казав,що живий-живісінький Андрійко.

5.Поясніть значення фразеологізму рука не піднімається .Складіть з ним речення.(2б)

6.Фразеологізм повиснути в повітрі означає:

А)Залишитися нерозв’язаним ,нез’ясованим питанням.

Б)відсутність результату;

В)дуже легко;

В)відчуття холоду,озноб.

7.Наведіть приклади паронімів. Складіть із ними речення. (2б)

                 8.Напишіть міні- твір на тему « Актуальність освіти у сучасному світі» (3б)

контрольна робота українська література 11 клас тести

Контрольна робота Українська література 11 клас 21.12.20       р

1.Розкрийте особливості розвитку драматургії й театру 1920-х років.

2.Осип Турянський інколи підписував свої твори псевдонімами:

А) Іван Думка;

Б)Оглядівський;

В)Іван Книжка.

3.Б.-І.Антонич народився:

А)Гуцульщина;

Б)Лемківщина;

В)Покуття;

Г)Волинь.

4. Поетичну закоханість у світ

  Я,сонцеві життя продавши

За сто червінців божевілля,

захоплений поганин завжди,поет весняного похмілля

виражає ліричний герой із твору:

А) «Молитва до зір»;

Б) «Заспів»;

      В)«Автобіографія»;
      Г) «Автопортрет».

5.Вірш Б.-І.Антонича «Зелена Євангелія»-це:

А)гімн природі,весні,землі;

Б)гімн почуттям любові;

В)гімн вірі в Бога.

6.Висловіть актуальність проблем,порушених у п’єсі М.Куліші «Мина Мазайло».

контрольна робота українська література 7 клас тести

контрольна робота українська мова 7 клас тести

Контрольна робота Українська мова 8 клас        12.03.

Мета:перевірити рівень засвоєння учнями теми;з’ясувати,наскільки учні вміють розпізнавати вивчені мовні явища,зіставляти,групувати,класифікувати;перевірити рівень орфографічної і пунктуаційної грамотності;розвивати пам’ять,логічне та критичне мислення,виховувати любов до рідної мови.

1.Укажіть правильне твердження:

А)Звертання-це слово,яке виражає ставлення мовця до висловленого ним повідомлення.

Б)Звертання-це чуже мовлення,передано дослівно,без змін.

В)Звертання-це слово,що називає особу або предмет,до якого звертаються з мовленням.

Г) Звертання-слово або сполучення слів,речення,що містить у собі додаткове повідомлення.

2. Укажіть правильне твердження:

А)Звертання не є членом речення.

Б)Звертання є відокремленим членом речення.

В)Звертання є головним членом речення.

Г)звертання є другорядним членом речення.

3.Укажіть речення зі вставними конструкціями:

А)Жінки,навпаки,судили Якова і разом своїх чоловіків.

Б)Рідна хата,як водиться,старшому братові досталась.

В)В ім’я миру і злагоди на народів кожен із нас не шкодує віддати всі найкращі сили своєї душі.

Г)маємо жити не хлібом єдиним.

4.Укажіть речення,в якому правильно розставлені розділові знаки:

А)Грими,моя пісне могутня,палка,на всім українськім роздолі .

Б)Тінь набігає на поле,а може то зір її туманить дві замерзлі краплини.

В)Очі у нього були усміхнено-печальні, - він ніколи не усміхався ними весело,а біляво-хвилясте волосся світилося на сонці шовком.

Г)О правда знали ми в ту мить,кому сміється ніч і сяє,про віщо листя шелестить.

5. З поданими словами складіть по два речення.В одному випадку ці слова повинні бути звертаннями/вставними словами,а в іншому членами речення.

Кажуть,видно;

Моя рідна земля,мама.

6.Укажіть правильний варіант синтаксичного аналізу речення.

А)Де ти  в світі пробувався,сину мій єдиний?

Речення питальне,просте,двоскладне,поширене,повне,ускладнене поширеним звертанням,вираженим словосполученням.

Б)Вже почалось,мабуть,майбутнє.

Речення просте,розповідне,односкладне,безособове,повне,поширене,ускладнене вставним словом.

В)Огні нас кличуть,друже,звідусіль.

Речення просте,розповідне,двоскладне,повне,поширене.

Г)Ген-ген з-за гори,з-за козацької,а,може й татарської високої випливає сонце.

Речення розповідне,неокличне,стверджувальне,двоскладне,повне,поширене,ускладнене однорідними означеннями.