Методична панорама

Презентація

«Ідеали та цінності в житті людини»

презентація "Ідеали та цінності"

Класифікація інноваційних виховних технологій, рекомендована для використання класним керівникам  :

·        Технологія виховання успішної особистості

(«Школа лідерів», учнівське шкільне управління «Світанок», дитяче об’єднання «Дивосвіт», «Сонячний банк» (грошовою одиницею Сонячного банку є промінь:  жовтий колір - 1 бал, жовтогарячий -2 бали,  червоний -3 бали. Дані промені класні колективи отримують у випадку участі та перемоги у шкільних, районних  та Всеукраїнських заходах,  таким чином здійснюється  моніторинг зайнятості дітей в позаурочній діяльності));

·        Персоніфіковане (індивідуальне) виховання (індивідуальні бесіди, доручення, творчі завдання) ;

·        Проектна технологія.

Особливе місце у системі виховної роботи  займає проектна діяльність. Як свідчить практика, лише самостійно дослідницька, пошукова діяльність переводить її (діяльність) у творчі вчинки, високий рівень морально-етичної поведінки особистості, а отже, веде до успіху.  У проектній діяльності увага класного керівника  акцентується на таких аспектах:

- розвиток творчої особистості дитини;

- виявлення та становлення індивідуальних особливостей школярів;

- рівні особистісно-виховних досягнення учнів.

·        Інтерактивна акція. 

Це низка заходів інформаційно-просвітницького спрямування (наприклад, розповсюдження спеціальної літератури,  буклетів, пам'яток, тематичних календарів, діяльність яких спрямована на попередження негативних явищ в освітньому середовищі тощо). Ці заходи можуть бути як окремим заходом, так і складовою частиною тематичного концерту або ігрової програми. Інформаційні матеріали можна розповсюджувати в рамках проведення будь-якої з театралізованих форм (на початку або після закінчення заходу). 

    Під час  проведення тематичних тижнів, спрямованих на профілактику та запобігання формуванню в учнів негативних звичок, рис характеру, проявам асоціальної поведінки дітей та підлітків, випускаються та розповсюджуються буклети та пам’ятки: «Безпека в Інтернеті», «Закон та ми», «Біле рабство», «Небезпечна іграшка», «Вогонь-друг, вогонь-ворог», «Безпека в домі», «Первоцвіти» та інші.

·        Ігрова технологія;

·        Розвивальне виховання;

·        Технологія саморозвитку особистості (портфоліо учня)

 Ефективною технологією розвитку учнівської молоді є технологія Портфоліо успішності особистості, педагогічна філософія якого виражається формулою «Візьми відповідальність за свою успішність на себе». У широкому розумінні Портфоліо - це спосіб фіксування, накопичення й оцінювання індивідуальних досягнень учнів за певний період навчання в школі. Є дві групи різновидів Портфоліо: Портфоліо особистісного зростання й Портфоліо зовнішніх досягнень.

·        Колективні творчі справи  

Колективні творчі справи – це перш за все повноцінне життя учнівського та педагогічного колективу і в той же час їх спільна боротьба за покращення навколишнього життя. В цьому житті, в цій боротьбі педагоги виступають як старші друзі дітей, діючи разом з ними і попереду них. 

·        Виховання на основі системного підходу

Застосування прийомів рефлексії – тренінгові заняття: «Уроки толерантності», «Я та мій клас», «Права та обов’язки», «Сенс життя» та ін..  

    Тренінг дозволяє вирішувати широке коло завдань: від формування знань, умінь та навичок до вироблення складних комплексів ідей, пропозицій, планів чи програм. Перевага тренінгу як методу обумовлюється ще й тим, що:

  - учні вчаться ефективніше, коли належним чином цінується їхнє власне знання та спроможність щось зробити чи запропонувати свою ідею;

- коли вони мають можливість поділитися та проаналізувати власний досвід у комфортному для них середовищі .

Прийом «Маленький театр» 

дає можливість залучити до участі дітей з низькою активністю та гіперактивних. Тематичні концерти, інсценізації, виховні години-презентації  «Світ моїх захоплень», «Таланти нашого класу», сприяють глибшому вивченню творчих здібностей та задатків учнів.    

·        Технологія співробітництва

Дана технологія ефективно впливає на те, що стирається межа між учителем-керівником та учнем-підлеглим, а з’являється можливість допомогти віднайти точки перетину інтересів учитель-наставник та учень-партнер.

·        ІКТ-технології

Використання інформаційно-комунікативних технологій у виховному процесі стало однією із найпоширеніших технологій. 

Інтерактивні форми роботи: ток-шоу, інформаційні вітальні, конференції, інтелектуальні ігри, заочні  подорожі, флеш-моб,  екскурсії,   ігри-драматизації, настільні ігри, ярмарки, народні ігри, огляди-конкурси, тренінги, рольові ігри, диспути,  презентації, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, стінгазети, тематичні стенди, відеоролики тощо.

Контрольна робота українська мова 7 клас (тести)

Контрольна робота українська мова 7 клас        (тести)

1.Дієприкметник – це…

2.Дієприкметниками є всі слова рядка:

А)вивчений,цікава,прочитаний                    Б)присивілий,перемагаючий,зарослий

В)атакуючий,сухий,відлітаючий                 Г)охмарений,передплатне,потемніле.

3.Дієприкметники змінюються:

А)за родами,числами,відмінкам                Б)за часами та дієвідмінами

В)за родами та числами                               Г)за відмінками та числами

4.До пасивного стану належать усі дієприкметники рядка

А)сказаний,бачений,шитий                                               Б)посинілий,пломеніючий,стоячий

В)прогнилий,пожовклий,перемагаючий                       Г)прочитаний,лежачий,перемагаючий

5.Дієприкметниковий зворот є у реченні

А)Крізь заґратовані маленькі віконечка тихо лився сірий світанок.

Б)Коси у дівчат заплетені,кожна у віночку                        В)На дверях висів великий посріблений щит

Г)На воді були розкидані зелені острівці,оброслі високим очеретом та лозою.

6.Пишуться з не окремо всі дієприкметники рядка

А)не/политі квіти,не/вибране поле                          Б)не/стримані почуття,не/вгамовні діти

В)не/виправлена вчителем помилка,не/відредагований учнем твір

Г)не/знайдений предмет,не/загнузданий кінь

7.Пишуться з НН усі слова рядка

А)Нездійсне…ий,нездола…ий,неоціне…ий              Б)прихова…ий,застеле…ий,непримире…ий

В)варе..ий,недійсне…ий,несказа..ий

8.Безособові форми на –но,-то є у реченні

А)Багато ворогів полягло на твоїх валах,під кріпосними стінами твоїми,упало на вулицях міста від твого караючого гніву.

Б)Козакам було доручено давати скрізь відсіч поганству.

В)І хтось великий не велить про пережити говорить.

Г)За горами гори,хмарою повиті,засіяні горем,кровію политі

9.Складіть і запишіть речення з дієприкметниковим зворотом після означуваного слова.

10.Запишіть речення, розкриваючи дужки.Виконайте розбір дієприкметника як особливої форми дієслова

В очах дівчини світяться іскри (не)розтраченої ніжності.

Контрольна робота українська мова 7 клас (тести)

Контрольна робота українська мова 7 клас  (тести)             

1.Дієприслівники становлять усі слова рядка:

А)ватажити,сказавши,працюючи,дарувавши

Б)заслухавши,віривши,знаючи,кохаючи

В)сказаний,посивівши,заспівавши,роблять

Г)відзначивши,зів’ялий ,згублений,вивчивши

2.Дієприслівниками недоконаного виду є всі слова рядка:

А)посивівши,воюючи,розбивши,ніяковіючи

Б)виконуючи,сяючи,ховаючи,згортаючи

В)приносячи,згорівши,плачучи,віддаючи

Г)крокуючи,зотлівши,керуючи,волаючи.

3.За допомогою суфікса –ши,-вши утворюються дієприслівники від обох дієслів рядка:

А)спонукати,одягатися                                    Б)осмислити,недобачити

В)обмовитися,полювати                                 Г)прибігти,скласти

4. Літеру і слід писати на місці пропуску в конструкції рядка:

А)вправо перепливш…   річку                         Б)ведуч…  випускного вечора

В)недосконало володіюч…  англійською       Г)добре знаючи історію України

5.З часткою не пишуться окремо всі дієприслівники рядка:

А)не/пускаючи,не/вгаваючи,не/вирішивши,не/знаючи

Б)не/кажучи,не/здужавши,не/дотягнувши,не/працюючи

В)не/хтуючи,не/взявши,не/застеливши,не/знайшовши

Г)не/діючи,не/сумуючи,не/бажаючи,не/перемігши

6.Дія,позначена дієприслівником,передує дії,вираженим дієсловом-присудком у реченні

А)обоє терли кулаками очі,підсліпувато мружачись на біле свічення туману,яке віддавалося різзю після земляної темряви.

Б)Збиваючи куряву босими ногами й хвацько поганяючи своїх лозяних коней,помчали вони в поле.

В)Ішов повільно,дивлячись у землю і вергаючи сніг чобітьми та палицею.

Г)Напакувавши повну кишеню молоденького щавлю,я вже трохи безпечніше пішов додому.

7.Дієприслівниковий зворот входить до складу речення:

А)Старий воєвода вважав,що не може його дочка,живучи серед повстанців,не навчитися того,що вміють вони.

Б)Складені із грубу обтесаних колод,вони віддалека здаються приземкуватими грибами,з вершечків яких в’ються сизі дими.

8.З часткою не пишуться разом усі дієприслівники рядка:

А)Не/хтуючи,не/притомніючи,не/волячи,не/злюбивши

Б)не/спиняючись,не/гнучи,не/одержавши,не/почувши

В)не/підсумувавши,не/скосивши,не/заснувши,не/прочитавши

Г)не/домалювавши,не/оцінивши,не/дослухавши,не/враховуючи

9.Неправильно розставлено розділові знаки в реченні

А)Брати у батьківській жили старій оселі не розділившися.

Б)Поїзд мчав майже не зупиняючись на станціях врізаючись у білі глибини безкраїх березових гаїв.

В)Маковей і стріляв,і плакав,і сміявся,не чуючи себе,не чуючи інших.

10.Написати міні-твір на тему «Людина,на яку я хочу бути схожим»

Шляхи формування мовленнєвої компетентності учнів

Презентація досвіду

Шляхи формування мовленнєвої компетентності учнів

Основною метою вивчення мови в школі, як зазначає чинна програма, є формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості із сформованими світоглядними і загальнолюдськими ціннісними орієнтирами, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови. Враховуючи ці вимоги, я працюю над формуванням мовної особистості учня, що характеризується свідомим ставленням до опанування мови, розвиненим мовленням і здатна реалізувати закладені в ній мовно-літературною освітою ключові компетентності:
соціальну компетентність (активна участь у суспільному житті, здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість, індивідуальність, ефективно вирішувати проблеми),
мотиваційну (розвиток творчих здібностей, здатності до навчання, критичності та самостійності мислення),
функціональну компетентність: естетичну, культурологічну, мовну, комунікативну (вміє оперувати набутими знаннями, навичками, використовує їх у практичному житті).
Актуальність досвіду. Одним із важливих завдань мовної освіти, як це зазначено в «Концепції вивчення української мови в 5-11-х класах загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання», є «сформувати вміння й навички вільного вираження думок і почуттів в усіх видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, читанні, говорінні, письмі і в різних сферах спілкування: особистісній, публічній, освітній, тобто виробити комунікативну компетенцію особистості; оволодіти культурою мовлення». Таким чином, з Концепції випливає, що сутність комунікативного спрямування виявляється в навчанні учнів розв’язувати комунікативні завдання з метою оволодіння високим рівнем спілкування українською мовою. Комунікативно-діяльнісний підхід «передбачає вдосконалення комунікативних умінь і навичок і спирається на принцип наступності та перспективності в навчанні рідної мови, що забезпечить безперервне формування мовної, мовленнєвої і комунікативної компетентності учнів». Зважаючи на актуальність проблеми, мною було узагальнено досвід роботи на тему: «Шляхи формування мовленнєвої компетентності учнів». Об’єкт узагальнення: процес формування комунікативної особистості на уроках української мови і літератури. Предмет узагальнення: методика формування комунікативної компетенції учнів в процесі вивчення української мови і літератури . Провідна ідея. Формування компетентностей учнів залежить передусім від рівня сформованості мовної, мовленнєвої та комунікативної компетенцій у самого вчителя-словесника. При узагальненні досвіду здійснено:
- аналіз різноманітної наукової літератури з проблеми ;
- аналіз наукових підходів до проблеми формування комунікативної компетенції учнів на уроках української мови і літератури ; - аналіз шкільних програм і підручників з погляду узагальненої проблеми ;
- характеристика принципів, форм і методів розвитку комунікативних умінь та навичок на уроках української мови і літератури;
- теоретичне обґрунтування ефективних методів та прийомів розвитку комунікативної компетенції учнів .
Теоретичне обґрунтування. У «Концепції вивчення української мови в 5-11-х класах загально-освітніх навчальних закладів з українською мовою навчання», «Державному стандарті базової і повної середньої освіти», у чинних шкільних програмах з мови для загальноосвітніх шкіл, у переважній більшості методичних посібників використовуються терміни «мовна компетенція», «мовленнєва компетенція», «комунікативна компетенція». Українські лінгводидакти послуговуються саме цими номінаціями, вкладаючи в поняття «компетенція» ті ж ознаки, які має й термін 2 «компетентність». Ми розмежовуємо поняття «компетенція» і «компетентність», наголошуючи, що перше являє собою набір певних знань, умінь, навичок, оцінних ставлень особистості та її досвіду, а поняття «компетентність» є ширшим і означає володіння (рівень володіння — високий, середній, низький) компетенцією чи компетенціями. Спираючись на тлумачення М.Пентилюк, що «мовну компетентність становлять знання особистості про саму мову, її граматичну структуру, словниковий склад, історію та закони її розвитку; роль мови в ментальності українського народу, в суспільному житті, розвитку інтелекту; уміння давати оцінку кожному з рівнів мовної системи, розрізняти мовні категорії, здатність усвідомлювати мову як своєрідну знакову систему, що забезпечує мислення людини, формування її думок і почуттів», доходимо висновку: мовна компетентність складається з фонетичної, лексичної, семантичної, орфоепічної, орфографічної, фонологічної, граматичної, стилістичної компетенцій. Формування мовної компетентності — одне з важливих завдань найуспішнішого проекту Європейського мовного портфеля (European Language Portfolio), спрямованого на вивчення мов і запровадження мовної політики країн-членів ЄС. Сукупність мовних знань особистості забезпечує вироблення мовленнєвих умінь і навичок, необхідних їй протягом усього життя. Результатом мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо) є формування мовленнєвої компетентності особистості. У «Концепції навчання державної мови в школах України» зазначено, що «метою навчання рідної мови є формування особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно виправдано користуватись мовними засобами при сприйнятті (слуханні і читанні), створенні (говорінні і письмі) висловлювань у різних сферах мовлення, тобто забезпеченні її всебічної мовленнєвої компетенції». Сучасна вітчизняна лінгводидактика прагне вдосконалити теорію та практику викладання української мови, знайти і розробити шляхи ефективного формування комунікативної компетентності учнів на уроках мови. Проблемі розвитку усного й писемного мовлення учнів на уроках української мови, визначення змісту і структури уроків розвитку зв’язного мовлення присвячували свої наукові розвідки М.Баранов, О.Біляєв, Н.Голуб, Т.Донченко, С.Караман, Т.Ладиженська, В.Мельничайко, М.Пентилюк, М.Стельмахович, Г.Шелехова та ін.
краєзнавчого матеріалу для уроку (за умови різних способів педагогічної підтримки – залежно від індивідуальних особливостей школярів). Так, учні можуть робити (за власним вибором) невеликі повідомлення про місцеві архітектурні пам'ятки, відомих людей свого населеного пункту, письменників; добирати ілюстрації, виготовляти малюнки. Ще один шлях – вільний вибір вправ, запропонованих вчителем, учнями (Додаток №1), врахування учителем змісту і обсягу пізнавальних інтересів учнів. Важливими для формування комунікативної компетентності учнів можна назвати види вправ, спрямовані на розвиток продуктивної та рецептивної мовленнєвої діяльності та комунікативної компетентності. У роботі з розвитку вмінь сприймати письмовий текст ефективним є різнотипне читання (вголос/мовчки, повне/вибіркове, спрямоване/опосередковане). Під час аудіювання варто застосовувати аналіз тексту, його інтерпретацію, метод символічного бачення смислу тексту, метод аналізу “шуму” в тексті  тощо. У процесі розвитку в учнів умінь говоріння позитивні результати в навчання вносять складання діалогів і монологів, дискусія, обговорення, диспути; захист реферату, підготовка доповіді, презентації; рольові та ділові ігри, інтерв’ювання, виступ перед аудиторією (ведучий, опонент, доповідач тощо). Для формування вмінь писемного мовлення  застосовую метод творчих робіт (перекази, твори, проекти тощо); редагування тексту, рецензування висловлювань, створення текстів для сайту школи, шкільної газети та електронної пошти, метод асоціацій, мозковий штурм та ін. Успішному формуванню літературних компетентностей можуть сприяти уроки літератури рідного краю, що мають завдання поглибити знання учнів про життя та творчість письменників-земляків, викликати інтерес до їхньої творчої спадщини, до історичного минулого та сьогодення; формувати високі естетичні та художні смаки, уміння кваліфікованого читача, який розуміє літературу як мистецтво слова, уміння вибирати й оцінювати справжні мистецькі твори високої художньої вартості; розвивати здатність робити самостійні висновки, узагальнювати та систематизувати знання, викликати бажання оберігати й примножувати традиції свого краю. При плануванні уроків літератури рідного краю занотовуємо в конспекті аналітичні вміння та навички, що відповідають меті конкретного уроку й будуть системно, за принципом послідовного ускладнення пов’язані з попереднім наступними уроками, розвиток яких продовжиться через певний час, рік чи два, приведе до запланованих компетентнісних змін. Наприклад, ми плануємо розвинути в учнів у перспективі образне мислення. У  частину конспектів уроків необхідно систематично вносити пункт про розвиток навичок образної конкретизації, а пізніше й образного узагальнення, і не лише вносити модну фразу в конспект, а й добирати та реалізовувати спрямований на це комплекс вправ, завдань, які б технологічно гарантували результат. Анотаційні статті програми націлюють на певний кут розгляду кожного художнього твору, фіксують особливості конкретного тексту. Неструктурованими залишаються загальні компетентнісні рекомендації щодо літературного розвитку, тому подібна наскрізна думка в програмі не проглядається. Відповідно, така конструкторська робота покладена на плечі вчителя. Головним і необхідним аспектом під час вивчення літератури рідного краю є форми, методи і прийоми навчання, які застосовую  на уроках. Удосконалення їх є важливою передумовою для формування літературних компетентностей, вироблення художніх смаків учнів.
Свої напрацювання я пропоную



ВИСНОВКИ Освітні процеси в Україні ІІІ тисячоліття спрямовані на розвиток креативної мовної особистості, здатної доцільно та ефективно спілкуватися і досягати поставлених комунікативних цілей. Саме тому курс української мови і літератури в с

комунікативне спрямування, адже повинен «сформувати вміння і навички вільного вираження думок і почуттів в усіх видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, читанні, говорінні, письмі і в різних сферах спілкування: особистісній, публічній, освітній, тобто виробити комунікативну компетенцію особистості”. Усі компоненти комунікативної компетенції взаємопов’язані між собою, проте між мовною і мовленнєвою найтісніші взаємовідношення. Існує зв’язок між формуванням мовної і мовленнєвої компетенцій, який зумовлений тим, що мовленнєві вміння й навички ґрунтуються на знаннях мовної системи, володінні нормами літературної мови. Мовленнєві вміння, навички, досвід мовленнєвої діяльності формуються поступово, відповідно до вироблених мовних умінь, навичок як засобу пізнання навколишнього світу, засвоєння норм спілкування, самоствердження школяра як мовної особистості. Інформаційно-комунікаційні технології відкривають для вивчення рідної мови нові можливості, а саме якісне унаочнення через використання звуку та анімації, інтенсифікація та індивідуалізація навчального процесу, доступ до літературних джерел та словників різних типів, запис та прослуховування власного мовлення.

На своєму сайті я пропоную учням матеріали